знаки Категорії приміщень

Знаки Категорії приміщень потрібні для того, щоб забезпечити ідентифікацію будівель і окремих приміщень відповідно до типів горючих матеріалів і речовин, що знаходяться там, їх кількості, рівня пожежної небезпеки.

Щоб визначити пожежонебезпечні характеристики конкретного матеріалу і речовини, проводяться спеціальні випробування, розрахунки на підставі стандартних методик і параметрів, що описують їх стан (рівень тиску, температурні показники). І згідно з отриманими результатами усі приміщення класифікуються на категорії А, Б, В1 - В4, Г, виходячи з міри пожежної та вибухової небезпеки, а будівлі підрозділяються на категорії А | Б | В | Г | Д.

Для попередження людей про це необхідно купити знаки "Категорії приміщень з вибухопожежної та пожежної небезпеки" в Україні та провести їх монтаж в потрібних місцях. Вироби категорійність приміщень по пожежній безпеці, представлені на цій сторінці каталогу, відрізняються застосуванням в процесі виготовлення високоякісних матеріалів, які не бояться температурних перепадів, зміни рівня вологості, дії ультрафіолетового випромінювання, пилу, бруду та інших несприятливих чинників.

Тому знаки категорії приміщень пожежної небезпеки в Україні прослужать не одно десятиліття.

При позначенні кваліфікації виробництва корисно зрозуміти визначення пожежної небезпеки. Небезпека пожежі складається з двох компонентів, безпосередньо залежних один від одного, одна з них - можливість виникнення пожежі, а інша - величина наслідків цієї пожежі. Наприклад, майстерня з виготовлення металу має високу ймовірність пожежі із-за устаткування для різання і зварювання.

Але ризик подальшого поширення вогню невеликий, оскільки в майстерні немає інших горючих речовин і вогонь навряд чи пошириться, тому категоричність пожежної безпеки такого приміщення буде низькою. А у випадку з целюлозним цехом із-за використовуваних продуктів і устаткування, необхідного для цього процесу, дуже вірогідне виникнення пожежі. Наслідки також дуже високі, оскільки будь-яка пожежа матиме швидкий розвиток, тому таке приміщення слід розглядати з високою категоричністю.

Тільки об'єктивно оцінивши можливі джерела займання, кількість палива і кисню на робочому місці ви зможете визначити категорію пожежної безпеки для свого приміщення.

Для того щоб було зрозуміліше розібратися в позначеннях знаків категорійності приміщень пропонуємо Вам таблицю для ознайомлення.

Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон відповідно до ПБЕ.

Класифікація пожежонебезпечних зон:

Пожежонебезпечна зона класу П-І – простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина, яка має температуру спалаху більше +61ºС.

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ – простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна.

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа – простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІІ – простір поза приміщенням, в якому знаходяться горюча рідина, яка має температуру спалахування понад +61ºС або тверді горючі речовини.

Класифікація вибухонебезпечних зон:

Газо- пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні – вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.

Вибухонебезпечна зона класу 0 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вибухонебезпечні зони класу 0 можуть мати місце переважно в межах корпусів технологічного обладнання і, у меншій мірі, в робочому просторі (вугільна, хімічна, нафтопереробна промисловість).

Вибухонебезпечна зона класу 1 простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (нормальна робота – ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів).

Вибухонебезпечна зона класу 2 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не повинні розглядатися під час проектування електроустановок.

Вибухонебезпечна зона класу 20 – простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно це має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.

Вибухонебезпечна зона класу 21 – простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації. Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пило повітряної суміші.

Вибухонебезпечна зона класу 22 – простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися не часто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії. Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.

Витяг з ДСТУ Б В.1.1-36 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Таблиця 1 - Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Примітка 1 Площу окремих ділянок для твердих і рідких легкозаймистих, горючих та важкогорючих речовин і/або матеріалів, що складають пожежну навантагу, визначають за розмірами проекції їх площі розміщення (складування), а також площі розливу під час розрахункової аварії на горизонтальну поверхню підлоги. У разі якщо граничні відстані між окремими ділянками що містять складові пожежної навантаги менші за мінімальні, які наведені у цьому стандарті, то площу пожежної навантаги визначають як загальну площу цих ділянок з урахуванням площі між ділянками.

Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок проводиться шляхом відповідного розрахунку.

Завантажити Посібник по практичному застосуванню ДБН В. 1.1-7 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги" від 2018 року.